Україна – найбільша за площею в Європі. Вона урізноманітнена ландшафтом та природними зонами. В Україні є все: і ліси, і озера, і гори, і моря… І багато цікавих місць, які часто нагадують далекі (і не дуже) країни. WeLoveUA підібрав 13 надзвичайних місць, де варто побувати.

Одеська Італія

venetsia

Вилкове розташувалося на кордоні з Румунією. Місто з усіх боків оточене річкою Дунай. Будинки стоять на природних або штучно створених острівцях, що з’єднані між собою містками. 45% території займає вода.

Головна вулиця – не просто вулиця: вона впадає у Чорне море. До Білгородського каналу можна прокататися на човні або пробратися лабіринтом мостів. Коли приїжджаєш у Вилкове, не погуляти мостами чи не покататися каналами просто неможливо. На берегах острівців розташовані затишні кав’ярні. В місті водиться більше 100 видів риби, а тому і про те, які тут коронні страви, здогадатися неважко.

Місто розташоване в дельті Дунаю і є адміністративним центром Дунайського біосферного заповідника. Останній також можна відвідати, але лише з гідом. Тільки уявіть: можна побачити румунське узбережжя, острів пеліканів та нульовий кілометр, де Дунай зустрічається з Чорним морем.

Рівненська Швейцарія

wpid-nadsluchans-ka-shveycar-ya_i_7

«Швейцарій» у нас багато – про них нагадують Хмельницькі, Черкаські, Миколаївські каньйони… Одна із найбільш мальовничих – Надслучанська – розташувалася на Рівнещині, на межі Корецького та Березнівського районів. Ландшафтний заказник «Соколині гори»простягається вздовж річки Случ та є частиною Надслучанського регіонально-ландшафтного парку. Це місце, до речі,  стане прекрасною знахідкою як для любителів пізнавальних мандрівок, так і для любителів активного та екстремального відпочинку.

buki1(1)

І не можна не згадати про Черкаську версію – Буки, які останнім часом приваблюють багато відвідувачів.

Тернопільський Стоунхедж

P1

Недавно ми писали про Камінне село, і хотіли згадати про нього ще раз. Але, дізналися про не менш цікаве місце на Тернопільщині. Село Монастирок знаходиться у Борщівському районі. Тут немає гарних доріг, і про автобусне сполучення нам невідомо. Зате є стародавня святиня – скельно-печерний язичницький храм, збудований ще в ІХ столітті. Проте, це місце було жертовним ще в дохристиянський час. З’явилося, ймовірно, близько трьох тисяч років тому. Вхід до печери знаходиться між кам’яними брилами, а зверху накритий кам’яним навісом. Його підтримують кам’яні опори (встановлені у ХІХ столітті, так як первісні природні з часом були майже зруйновані). Це місце було жертовником, про що свідчать видовбаний у плиті хрест і жолоб, що слугував кровосмоком. Навіть сьогодні, коли йдуть дощі, звідси витікає вода червоного кольору.

Херсонська Африка

a-n02

Заповідник «Асканія-Нова» входить до числа семи природних чудес України та сотні найвідоміших заповідних зон планети. Флора і фауна поєднується в екзотичну картинку, і перед вами ніби справжнє африканське сафарі. В біосферному заповіднику у вільних умовах проживають більше 3 тисяч видів тварин – у тому числі зебри, південно-американські верблюди, індійські та африканські антилопи, олені, лами, дикі коні, американські бізони, навіть сайгаки – ровесники самих мамонтів. Близько третини площі займає цілинний степ – абсолютно заповідна територія, яка існує у первісному вигляді вже близько мільйона років.

Це єдина степова екосистема збережена в первісному вигляді в Європі, та найстаріший біосферний степовий заповідник у світі.

Миколаївські джунглі

park1

Геродот писав про стародавню Гілею, від якої й до сьогодні залишилися густі ліси. Територія і справді дуже схожа на джунглі. Тут ростуть дикі орхідеї та живе понад 50 видів тварин, занесених до Червоної Книги. Колись на березі ріс священний гай Гекати. Якщо вірити переказам, в «джунглях» є навіть свої скарби: десь тут заховане скіфське золото.

На цій території ростуть понад 40 видів давніх чагарників, вільхові та осикові гаї, дуби віком в декілька сотень років. У піщаних низинах збирається прісна вода, а тому все швидко обростає травами, що вплітаються поміж гілками та обплітають стовбури дерев, і навколо утворюються непрохідні хащі. Природа також збережена у первісному вигляді. Сюди прилітають на зимівлю птахи.

33922_4_o

А неподалік – дніпровські плавні. Дійсно незвичайне місце, де вони сховані під густим рослинним покровом, а дерева ростуть так близько, що по вузьких коридорах можна пропливти лише на байдарках і з увімкненим GPS-навігатором.

Ужгородська Японія

cvetenie_sakury_fantasticheskij_sad_v_uzhgorode

В Ужгороді знаходиться найдовша в Європі липова алея протяжністю 2,2 км. Але більшу цікавість викликають вулиці Довженка та Ракоці разом із площею Пушкіна, які більш відомі під назвою «Алея Сакур». Період та тривалість цвітіння дерев кожного року відрізняється – все залежить від погодних умов.

Зазвичай пік цвітіння припадає на травневі свята, проте, останні два роки, дерева почали цвісти ще в кінці березня та на початку квітня. Японські декоративні вишні завезли сюди у 1923 році. За легендою, місцеві жителі вкрали декілька саджанців у японців, які їхали з візитом до австрійського імператора Франца Йосипа І. Насправді ж, їх тут висадили за часів чеського правління. Тоді місто розбудовувалося, а через м’який клімат багато рослин не прижилося. Сакури ростуть по всьому місту, проте найбільше їх біля набережної. В цей же час розцвітають білі та фіолетові магнолії, японські айви, флоридська та китайська яблуні.

Кіровоградська Голландія

102086476

Дендропарк – одне з найвідоміших місць Кіровограда. Наприкінці ХХ століття йому присвоїли знання пам’ятки садово-паркового мистецтва. Тут облаштовано все для дозвілля та відпочинку. З 2008 року – це найкращий парк нашої країни. Найбільша його гордість – тюльпани. Величезні клумби засаджені квітами десятків видів (більше 60) та найрізноманітніших кольорів. Всього на території парку – більше 500 тисяч квітів. Деякі зразки – прем’єрні, і навіть були продемонстровані на виставках в Нідерландах.

z

Шматочок Голландії є і в Закарпатті, де розцвітає цілісінька долина нарцисів та крокусів.

Тернопільська Ніагара

Dzhuryn

Джуринський (або Червоногородський) водоспад – найбільший рівнинний водоспад в Україні. Він розташувався на річці Джурин між селами Нирків, Нагіряни та Устечко Заліщицького району. Висота каскадного водоспаду – 16 метрів. Цікаво, що він був створений штучно. За легендою, під час облоги Червоногородського замку турки перерили кам’яний кряж та повернули повноводну річку туди. До цього ж річка робила петлю в кілька кілометров та оточувала пагорб, на якому стояв замок. Свідченням може бути і каньйон навколо замкових руїн – виглядає саме так, неначе колись тут протікала річка. Поселення згадується ще у ІХ столітті як резиденція князів.

Хмельницька Ірландія

bakota

Бакоту називають ще Швейцарією або подільським Кримом. Проте, краєвид від цього не міняється. В долині колись розташовувалися села, але з будівництвом водосховища вони були зруйновані. Тепер це місце із власним мікрокліматом та вражаючим пейзажем. Та що тут багато говорити – читайте самі!

Миколаївські прерії

kinburn4

Дніпро – з одного боку, море – з іншого. А посередині – справжнісінькі прерії! Такий він, Кінбурнський півострів, – мальовничий та із власним кліматом. Це відверто унікальний природний комплекс, що складається з нижньодніпровських пісків, піщаних степів, невеликих гаїв, безлічі водно-болотних угідь. В цій частині Чорноморського біосферного заповідника можна зустріти більше 500 видів рослин. Тут багато лікарських трав, місцями – дубовий та сосновий ліс; а ще – найбільше в Європі поле диких орхідей. На Кінбурні є також солеві та грязеві озера. А в одній частині острову гніздяться найрізноманітніші птахи та прилітають на зимівлю, пасуться дикі коні, гуляють вовки.

Тут навіть свої ковбої були, як і у американських преріях: була розташована Прогноївська паланка, що була своєрідним постом. Звідси козаки спостерігали за татарами в Очакові. До наших днів збереглися залишки турецької фортеці Килин-Бурун, збудованої у XV столітті. Сьогодні це прекрасне місце для сміливців, екстремалів та шукачів пригод – активно практикується рафтинг, рельєфи Кінбурнського півострова облюбували джампери та альпіністи.

Гуцульські Альпи

igor-melika-31-05-02-06-2013-102

Мамароси, або Рахівський кристалічний масив, розташований у південній частині Закарпаття, на самому кордоні з Румунією. Немала висота, різноманітна геологічна будова і глибокі долини роблять їх найбільш мальовничими та незвичайними горами в Українських Карпатах. Схили вкриті смерековими лісами, вище – розкинулись полонини. На самих верхівках біліє сніг – і справді, як в Альпах. Природа тут особлива – так і залишилася у своєму первісному вигляді. За часів Чехословаччини їх називали Рахівськими. Сьогоднішня ж назва з’явилася завдяки мінералу, якого тут дуже багато.

Херсонська Сахара

oleshkivsky-pisky

Олешківські піски на сході від Цюрюпинська – одна із найбільших пустель в Європі, що поступається розміром лише пустелям в європейській частині Росії. Піски простягаються на 30 кілометрів із заходу на схід та на 150 км з півночі на південь, тобто займають площу понад півтори тисячі квадратних кілометрів.

Пустеля виникла внаслідок діяльності людей, а саме – місцевих магнатів, які розводили овець та випасали їх у степах. А найбільш парадоксально те, що одним із найбільших «шкідників» у цьому процесі виступив засновник заповідника «Асканія-Нова»! Стада овець чисельністю до мільйона голів не лише з’їдали рослини, а й своїми копитами розбивали грунт. Таким чином, звільнялися піски, що почали «розповзатися» та поширюватися. А коли здіймався сильний вітер, починалися навіть піщані бурі. За радянських часів тут знаходився військовий полігон, де удосконалювали навички в бомбардуванні льотчики країн Варшавського договору. По всій території ще й до сьогодні знаходять вибухонебезпечні об’єкти.

Розширення пустелі ледве вдалося зупинити. На сьогоднішній момент її оточують найбільші в світі штучні лісові насадження – на щастя, всередині минулого століття знайшли спосіб вирощувати сосну на піщаних грунтах. Безкрайні бархани місцеві жителі називають просто «кучугурами». І ці кучугури розміром до 20 метрів заввишки і 40 в діаметрі пересуваються по пустелі. Температура влітку може сягати позначки 75 градусів. А ще сьогодні тут розводять муфлонів.

Тернопільські Помпеї

verteba

Насправді ж, почувши про підземні лабіринти, ми одразу згадали міф про Мінотавра та його «домівку» в Кноссі. Гіпсова печера Вертеба, що неподалік села Більче-Золоте в Борщівському районі, – одна із найбільших в Європі. Довжина вивчених підземних ходів складає майже 8 тисяч кілометрів, невивчених – ще десятки кілометрів.

Печеру знайшов власник місцевих земель ще у 1923 році, тим самим випередивши офіційне відкриття трипільської культури на 30 років. Під час перших досліджень біля входу в печеру було знайдено велику кількість керамічних виробів. Тоді їх помилково віднесли до пам’яток римської культури. Вік знайдених тут людських кісток становить близько 6 тисяч років. Сьогодні Вертеба – це музей-печера, єдиний свого роду в Україні.

Не треба ламати голову в пошуках чогось надзвичайного. Усе поряд!

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *