Почувши слово «піраміда», ми одразу думаємо про Єгипет. Дехто і не здогадується, що у цій країні є ще багато місць, які варто відвідати. Тому пропонуємо Вам дізнатися більше про один з найпопулярніших туристичних напрямків

 

Єгипет – це держава на північному сході Африки та Синайському півострові в Азії. На  півночі омивається Середземним морем, а на сході – Червоним. Столицею є місто Каїр – найбільше місто Близького Сходу і Північної Африки. Єгипет виник в районі річки Ніл.

Слово «Єгипет» походить від давньогрецького слова  «Египтос» / «Айгюптос». Прикметник «египтіос» / «айгиптіос» (єгиптянин) був запозичений до коптської мови як «гиптіос», а звідти до арабської як «кубті». У давні часи єгиптяни називали свою країну «Кемет» – «Чорноземна» або «Чорна» (ця назва походила від кольору родючих ґрунтів у нижньому басейні річки Ніл).

 

Карнакський храм

Карнакський храм (Карнацький храм) – у перекладі з арабської «найдосконаліше місце». Являє собою комплекс храмових споруд, розташований в Карнаці біля берега річки Ніл. З 1979 року включений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Протягом півтори тисячі років храм був головною святинею єгипетської держави. Розширяючись та прикрашаючись багатьма поколіннями царів протягом 13-ти століть, Карнак був адміністративним центром і головною пам’яткою східної частини Фів.

Найстаріша будівля комплексу було побудована за часів XII династії (правління фараона Сенусерті I). Особливого розмаху будівельні роботи досягли в епоху Нового царства. Єгиптяни називали храм – чікумбара («великий»).

Найвідомішою будівлею є храм Амона-Ра ( має 10 пілонів, найбільший з яких має довжину 113 метрів, колонний зал). Храм складається з трьох окремих частин: храм бога війни Монту, храм богині Мут (дружина Амона) та найбільший храм Амона. Також тут  знаходяться Біла капела, Червона капела, Алебастрова капела та храм Рамзеса III.

У часи античності Карнакський храм був зв’язаний з Луксорським алеєю, по обидва боки якої були встановлені сфінкси. Зараз ця алея реставрується і значною мірою вже відновлена.

Ламана піраміда

Ламаною пірамідою називають піраміду Снофру. Це трьохступінчаста усипальниця з дуже крутими гранями висотою у 36,5 м, що була збудована засновником IV династії. Піраміда стала перехідною формою до наступних пірамідальних гробниць.

Снофру – єгипетський фараон з 2673 до н.е. по 2649 до н.е., був засновником четвертої династії. За часи його правління Єгипет здійснив спустошливі походи в Нубію (було захоплено велику кількість полонених і худоби). Література Середнього царства і пізніша традиція характеризує Снофру як мудрого правителя.

Під час будівництва для запобігання руйнації довелося зменшити кут нахилу стін біля верхівки з 54 градусів до 43 градусів, тому піраміда називається Ламаною. Такий перехід виглядає дуже гарно. Повна висота піраміди складає більше ніж 100 метрів над землею. Пізніше Снофру побудував третю – Червону піраміду, приблизно за кілометр від Ламаної.

Піраміди Снофру менші за піраміду Хеопса, але сукупна кількість каменю, витраченого на їх будівництво, найбільша за всю історію фараонів.

Луксорський храм

Луксорський храм – це руїни центрального храму Амона-Ра, на правому березі Нілу, в межах сучасного міста Луксор. Довжина споруди від входу до самої північної стіни – 260 метрів.

Найдавніша частина заснована при Аменхотепі III (має зали, прикрашені монументальними рельєфами та написами. Пізніше царі XIX династії збудували двір з 74 колонами та статуями фараонів. Рамсес II добудував північний перистиль і пілон, зобразивши на зовнішній стороні останнього свої подвиги у війні з хетами. Там же накреслений «епос Пентаура».

У північного входу Луксорського храму встановлнено чотири колоса-моноліти і два обеліски. Дорога до храму обмежена численними сфінксами, які забезпечують унікальну атмосферу, дозволяє зануритися повністю в минулу еру.

 

Долина царів

Долина Царів – долина в Єгипті, де приблизно з XVI століття до н. е. до XI століття до н. е. побудовано гробниці для царів Стародавнього Єгипту. Долина є частиною Фіванського некрополя, розташованого на західному березі Нілу. Складається з двох частин: Східної і Західної.

Ця територія з кінця XVIII століття стала центром археологічних та єгиптологічних досліджень. ЮНЕСКО визнало долину всесвітньою спадщиною.

З часів Тутмоса I фараонів Єгипту ховали в долині біля підніжжя гір на захід від Фів. Підрозділи охорони оберігали «місто мертвих» та його скарби. Але є підтвердження того, що чиновники «офіційно» організовували розграбування. Завдяки цьому вони намагалися заповнити «діри» в бюджеті (папіруси Еббота і Амхерсті Леопольда II містять відомості про офіційне розслідування справи щодо пограбування гробниць некрополя в Фівах). Протягом трьох років декілька банд грабували поховання фараонів і могили пересічних громадян.

У 2006 році вчені знайшли в Долині Царів гробницю,в якій укладені п’ять мумій у дерев’яних антропоморфних саркофагах з писаними похоронними масками. Це стало  першим похованням, знайденим тут після виявлення гробниці Тутанхамона у 1922 році (мумія знаходилася в трьох саркофагах, останній з них був зроблений з 103 кг чистого золота, а на самій мумії було 143 золотих предмети).

За одну добу Долину можуть оглянути лише 150 чоловік. Долина Царів є дуже пізнавальним і цікавим місцем у Єгипті – одним з найвідоміших для відвідування. Час для екскурсій скорочено, через руйнування гробниць і весь дохід йде на їх реставрацію.

Піраміда Джосера

Піраміда Джосера – перша піраміда, що з’явилася за часів правління фараона Джосера. Знаходиться  на полі в селищі Саккара, поблизу Мемфіса, присвячена богу мертвих – Сокару.

Складається з 6 ступенів, висота – 62 метри.  Через піщані бурі розміри її дещо зменшилися, і тепер вона на кілька метрів менша. Саме ця споруда вплинула на подальший архітектурний стиль Єгипту та на такі споруди, як Піраміда Хеопса й інші великі піраміди.

Вважається, що шість сходів повинні були допомогти Джосеру зійти на небо після смерті. Піраміда була домом фараона, тому облаштовувалась як місце перебування живих: у підземеллі знаходилися висічені у скельному ґрунті камери, прикрашені художніми рельєфами; одна з камер відповідала туалетній кімнаті житла заможного єгиптянина; завдяки спеціальним вентиляційним вікнам до піраміди надходило свіже повітря. Всередині було побудовано 11 похоронних палат для всіх членів сім’ї фараона. Згодом під час розкопок були знайдені дружини фараона, діти, але самої мумії Джосера не знайшли.

З метою захисту від руйнувань атмосферними опадами, уступи піраміди були зроблені не горизонтальними, а злегка похилими, через що вода каскадами спадала з них донизу.

Піраміда була складена із невеликих блоків місцевого вапняку на глиняному розчині і вперше в єгипетській практиці була облицьована плитами із високоякісного привізного вапняку.

Абу-Сімбел

Абу-Сімбел – археологічна ділянка в Нубії, на західному березі Озера Насера. Вона складається з двох скельних храмів Рамзеса II першої половини 12 століття до н. е. Великий храм, присвячений фіванському богу Амон-Ра (має фасад у вигляді пілону, святилище з сидячими статуями фараона та богів, двір, молельні). Малий храм, присвячений богині Хатхор (оформлений по фасаду шістьма колосами Рамзеса II та цариці Нефертарі). Архітектура ансамблю відрізняється симетрією та монументальністю форм. При будівництві нової греблі храми були перенесені на скелю біля старого русла річки.

Фігури фараона прикрашені коронами Верхнього і Нижнього Єгипту. В однієї статуї не вистачає голови – вона була відламана під час землетрусу. Висота статуй – 20 м.

Усередині храм має чотири послідовно зменшуючих прямокутних зали з бічними приміщеннями. У перший пускали всіх, у другий лише «благородних», у третій – жерців. В останній зал входив лише фараон. Там встановлено чотири скульптури, як і біля входу в храм: тріада богів – Амон-Ра, Хармакиса, Птах і сам фараон.

Саме в цьому місці відбувається «сонячне чудо» (двічі на рік – в день народження 21 лютого і в день його коронації 21 жовтня – перші промені сонця, що сходить о 5:58, пройшовши 65 м від входу в храм, висвітлюють ліве плече Амона-Ра, Рамсеса і Хармакиса, через 20 хвилин світло зникає, ніколи не падаючи на Птаха – бога пітьми). Через перенесення храму ця картина змістилася на один день вперед. У ці дні в Абу-Сімбелі завжди багато туристів, і жителі міста влаштовують барвисті свята, з музикою та танцями.

Гора Синай

Гора Синай – з арабської «Джабал-Муса», що означає «гора Мойсея», також відома під назвами «гора Гореб», «Гебел-Муса» та «гора Муса». Висота – 2 285 м, знаходиться на Синайському півострові.

На вершині знаходяться маленька мечеть і православний храм Святої Трійці. На північ від церкви під скелею є невелика печера (згідно Біблії тут протягом сорока днів і ночей ховався Мойсей). На північному схилі гори знаходиться печерний храм пророка Іллі та його колодязь, а також капличка Богородиці.

Нинішню гору Мойсея християни шанують як біблійну гору Синай з початку IV століття. У 527 році імператор Юстиніан Великий заснував монастир, який з XI століття став називатися монастирем Святої Катерини (на честь Катерини Олександрійської).

Говорять, що якщо зустріти на цій горі світанок з молитвами, то будуть прощені всі гріхи.

Оаза Сива

Оаза Сива – з берберської Сива означає «здобич птаха», захисника бога сонця Амона. Розташована між Катарською депресією і Єгипетським Піщаним морем в Лівійський пустелі. Це ізольоване поселення, з населенням 23 000 чоловік, переважна більшість – етнічні бербери. Відома через те, що в античні часи тут знаходився храм оракула Амона, руїни якого вже протягом багатьох років користуються популярністю.

Сива має декілька солоних озер: Маракі, Сива та Зейтун. Площа озер постійно змінюється, залежно від швидкості випаровування води. Вода в озерах настільки солона, що в ній не водиться ніяка живність, навіть морська. Оаза стала притулком для деяких видів рослин і тварин, що знаходяться під загрозою зникнення. Охоронний статус мають піщана газель, фенек та сріблястий сокіл.

Тут переважає приємний клімат: холодно взимку, спекотно влітку і помірно тепло навесні та восени. Хмар і дощів тут практично не буває.

Комплекс пірамід у Гізі

Знаходиться на плато Гіза в передмісті Каїру. Цей комплекс розташований на відстані близько 8 км по напряму в центр пустелі від старого міста Гіза на річці Ніл.

Будівлі були створені в Стародавньому царстві Стародавнього Єгипту під час правління IV — VI династій у XXVI — XXIII століттях до н. е. Комплекс складається з Піраміди Хуфу (піраміда Хеопса), піраміди Хефрена, піраміди Менкаура, а також ряду менш великих пірамід-супутників, відомих як піраміди цариць, тротуар и і піраміди долини. Великий Сфінкс розташований на східній стороні комплексу обличчям на схід.

На плато Гіза виявлено чотири головних кладовища: цвинтар на заході, сході, півдні і в центральній частині.

Піраміда Хуфу – найперша і найбільша з пірамід. Всередині містить три камери. Стеля утворена з дев’яти важких монолітів, над ним знаходиться п’ять розвантажувальних камер, загальна їх висота 17 метрів. Поруч з пірамідою Хеопса збереглися руїни верхнього (заупокійного) храму, знайденого в 1939 році єгипетським археологом Абу Сейфом. На сході розташовуються 3 піраміди-супутниці.

Піраміда фараона Хефрена розташована на північний захід від піраміди Хеопса. Має два входи, що розташовуються на північній стіні. Перший знаходиться на рівні підстави, другий — на висоті 15 метрів, з якого можна потрапити в похоронну камеру.

Найнижча з трьох великих пірамід – піраміда фараона Менкаура. Будівлі навколо піраміди збереглися погано, їх руїни занесені піском.

Великий Сфінкс розташований на схід від піраміди Хефрена. Збудований за наказом фараона Хафра, а риси його обличчя повторюють риси обличчя самого фараона. У наш час статуя має пошкодження, обличчя поцятковане вибоїнами. Неподалік розташованмй Храм Сфінкса, який знайшли у XX столітті.

Єгипет – це саме той туристичний напрям, пам’ятки якого овіяні таємницями та загадками, тому Вам точно не доведеться сумувати.


Автор Карина Степанян

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *